Чорнобиль…муки, біль, страждання…
Мільйони втрачених надій…
Про щастя, долю, про кохання…
Але все марно, є лиш біль…
Душевний біль…і порожнеча…
І сльози матері гіркі…
І ненароджена малеча…
Чорнобиль – це твої гріхи!...
26 квітня 1986
рік… 32 роки тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком нечуваної біди
– Чорнобиль. Ця чорна дата, що означає одну з найтяжчих трагедій в історії
українського народу, провела в людській свідомості болісну межу, яка розділяє
наше буття на до – і після чорнобильське.
Саме 26 квітня у Лучанський сільський будинок
культури на годину скорботи «Біль Чорнобиля з роками не зникає» завітали учні 2
– 7 класів. Учасники заходу прослухали розповідь сільського бібліотекаря Алли
Кубрак та художнього керівника Тетяни Михайлик про трагедію на Чорнобильській
АЕС. Із сумом в очах діти подивилися відеоролик «Обвіяний вічністю, мужністю
кожний їх крок», а також згадали односельчан, які в ту пору боролися із
страшною трагедією. Нажаль, серед живих лишилися тільки Стогній Олексій, Сасько
Микола та Жепко Олексій. А на завершення усі присутні вшанували пам’ять
загиблих героїв хвилиною мовчання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий